Прогулянка Дрогобичем

[alex_shutyuk]

Місто Дрогобич є найбільшим за населенням районним центром Львівської області. На початках його історії він був відоми   тим, що у ньому видобували сіль (привіт австрійському Зальцбургу), згодом пережив нафтову лихоманку, а після Другої світової війни протягом 20 років встиг побути обласним центром Дрогобицької області з населенням у понад мільйон осіб. Як виглядає та чим живе Дрогобич зараз? Давайте пройдемося його вулицями разом.

2. Але спочатку давайте піднімемося на вежу місцевої ратуші та глянемо на місто згори.


3. Годинниковий механізм у вежі.


4. Вид із оглядового майданчика. Звісно, важко не помітити облупленість фасадів та хаос вивісок, але загалом місто справляє дуже приємне враження. Тут багато цікавої архітектури, відчувається масштаб та колишнє багатство.


5. У великій цегляній будівлі протягом її історії знаходилися гімназія, в'язниця НКВС та катівня Гестапо. Тепер у ній працює Дрогобицький педагогічний університет, однак серед дрогобиччан вона більш відома, як "тюрма на Стрийській".


6. Частина будинків на площі Ринок були збудовані за СРСР, однак вписані вони, як на мене, досить непогано.


7. Катедральний собор Св. Трійці 1690 року побудови, який початково будувався, як католицький костел. За зеленим пагорбом вдалині знаходиться Трускавець, до якого звідси лише 7 км.


8. Костел та дзвінниця Св. Варфоломія збудовані у 16 ст. Дзвінниця тоді також виконувала роль однієї з брам, крізь яку можна було потрапити всередину міських мурів. Після ліквідації мурів у 19 ст. на вежі надбудували один поверх та почали використовувати суто як дзвінницю.


9. Західна сторона площі Ринок.


10. Дерев'яну церкву Св. Юра, збудовану у 15 ст. нещодавно включили до списку світової спадщини ЮНЕСКО.


11. Внутрішній двір ратуші внизу. Теперішню будівлю збудували у 1920 році після того, як попередню розібрали через аварійний стан. Вежа при цьому збереглася від старої будівлі.


12. Вид на східну частину площі Ринок. Саме на цій стороні знаходяться багатоповерхові житлові масиви та вокзал, до якого звідси 40 хвилин пішки. Загалом населення Дрогобича становить трохи менше 80 тис. мешканців.


13.


14. Майже пішохідна вулиця Мала, з якої відкривається живописний ракурс на вежу ратуші.


15. Гігантська хоральна синагога 1865 року побудови є найбільшою у Західній Україні. Донедавна вона була повністю занедбаною, однак єврейська громада Дрогобича змогла знайти меценатів, які профінансували її реставрацію.


16. Так вона виглядала ще 5 років тому.


17.


18. Будинок, оздоблений плиткою, збудував свого часу один заможний дрогобицький адвокат. Плитку для його оздоблення замовляли аж у Кракові. Зараз на жаль, його стан засмучує.


19. Школа.


20.


21. Чим живе місто зараз? Вікіпедія каже, що основою економіки міста є нафтопереробка та машинобудування. Під машинобудуванням, мабуть, мається на увазі завод автокранів, який, ніби, ща шось випускає.


22. Кількість туристів у Дрогобичі поступово зростає, я сам бачив кілька груп поляків, але з готелями є проблема, тому люди переважно приїжджають на деньок з Трускавця, де готелів повно.


23. Питання перекусу вирішилося у несподівано звичний спосіб. Але все одно цікаво - куди ходять поїсти самі дрогобиччани? Які місця вони радять відвідати гостям міста?


24. Трохи почало накрапати. Шахістам дощ не завада.


25.


26. Костел Варфоломія виглядає дуже по-романськи.


27.


28.


29.


30. Діагональне мощення з п'ятикутними бруківками.


31. Асфальт у сквері відшарувався цікавими візерунками.


32.


33. Там же купа історичних каменів. Можливо, саме з них колись складався міський оборонний мур.


34. Подекуди збереглися старовинні опори від гасових ліхтарів.


35. Масштаб вулиць нагадує скоріш Франківськ чи Чернівці. Для повноти картини бракує хіба тролейбуса.


36. На кожному будинку є такі кронштейни для навіски електричних дротів.


37. Знаки та вуличні ліхтарі теж нерідко чіпляють просто до фасадів. Щоправда з освітленням вулиць вночі, кажуть, ситуація невесела.


38.


39.


40. Антипаркувальні півсфери душевно розмальовують.


41.


42.


43. Майже пішохідна вулиця Мазепи.


44. Перший поверх адвокатського будинку загороджує бридке шатро літнього майданчика.


45.


46. Шикарний ракурс на вежу ратуші з вулиці Малої. Шкода, що його псують кострубато засклені балкони, дроти та ще купа всяких нашарувань.


47.


48. До речі, нормальних понижень на пішохідних переходах дуже мало.


49.


50. Сходи до магазинів у підвальних приміщеннях облаштовують із розмахом.


51.


52. У сотні метрів від ратуші стихійний базар на вулиці Ковальській.


53. Взагалі-то тут хотіли облаштувати сквер із лавочками, але щось пішло не так.


54.


55.


56.


57. Автобусна зупинка.


58. Синагога зблизька.


59.


60. Некрологи приклеєні просто до дерева посеред вулиці. Раніше такого не зустрічав.


61. Проїхати Дррогобич з кінця в кінець на велосипеді можна за 20 хвилин, але при цьому проекти реконструкції вулиць передбачають смуги руху по 4,5 метри - не можна ж звужувати вулиці.


62. Трохи балконної творчості.


63. Тильна сторона Тюрми на Стрийській.


64. Меморіал на території, головним звуком якого є поскрипування ліхтарів на вітру, справляє сильне враження.


65. Табличка на стіні.


66. Вид в сторону центру.


67. Дощоприймач.


68. Навіть біля управління поліції немає пониження на пішохідному переході, не кажучи про острівець безпеки.


69.


70. Так закінчився Дрогобич. Взагалі багато що я не встиг побачити, тому буде привід з'їздити туди ще раз.


Дивіться також:

Як поживає Яремче?


Прогулянка Червоноградом


Прогулянка Яворовом

Comments

[alex-shutyuk.livejournal.com]

62 - а хіба я написав, що мені шось не подобається? Вони всі різні, тому і написав про творчість)

[noddeat.livejournal.com]

Комент і не був проти вас, пардон за неточність.

Радше це був комент проти коментаторів, шо з мрією згадають про часи з однаковими сірими будівлями з однаковими балконами.