alex_shutyuk | За склом (залізничний вокзал Страсбурга) (Reply)

Залізничний вокзал французького Страсбурга ззовні виглядає як велетенське НЛО, що приземлилося просто посеред міста. Чому він такий? Як виглядає територія довкола та що приховує під собою скляний фасад? Сьогодні хотів би розказати про це трохи детальніше.

2. Спочатку трохи історії. Будівлю страсбурсзького вокзалу відкрили 1883 року у період, коли Страсбург входив до німецької області Ельзас-Лотарінгія і його зовнішність цілком відповідала тодішній архітектурній моді. Це фото було зроблене у 1920 році вже після повернення міста до складу Франції.

3. У 1930 трамвайні колії проходили просто перед центральним входом. При цьому від дерев не залишилося ані сліду. (фото звідси)

3. У 1960 році на хвилі автомобілізму Страсбург повністю відмовився від трамваїв та замінив їх на автобуси.

4. Окрім того, вокзал від міста відрізала шестисмугова автострада, перейти яку можна було лише підземним переходом. (скріншот звідси)

5. Автомобільні затори в місті ставали все більшими, а повітря все більш загазованим. Розуміючи, що далі так жити не можна, міська влада почала працювати над відновленням трамвайного сполучення (про це детальніше іншим разом) та кількаетапною реконструкцією привокзальної площі.
Як видно із супутникових фото, вже у 2002 році площа суттєво відрізнялася - проїжджа частина відсунулася від вокзалу далі, а під площею з'явився підземний паркінг.
Однак вже у 2005-2007 роках тут провели наступну масштабну реконструкції площі та самої будівлі, пов'язану із організацією швидкісного сполучення потягами TGV. В процесі цієї реконструкції фасад старого вокзалу закрили скляною стіною, під якою сховався вхід до станції підземного трамвая, а транспортний рух розділили на два окремих потоки - автобуси тепер проїжджають ближче до вокзалу, а приватний транспорт оминає його.

6. Проект реконструкції розробила архітектурна студія Simon-Christiansen&Associes з Люксембурга. Як видно, спочатку планувалося, що стару будівлю з-під скляних панелей буде видно трішки більше, ніж вийшло насправді.

7. Роботи тривали з 2005 по 2007 рік. Старі підземні конструкції демонтували та побудували нові, частина яких залягає нижче рівня грунтових вод. (фото звідси). Загальна вартість реконструкції склала 60 млн. євро.

8. На супутниковому знимці Гугла за 2006 рік добре видно процес реконстркуції площі.

9. Монтаж фасадного каркасу. Велику увагу при проектуванні приділили дослідженню сейсмічної стійкості конструкції.

10. На скляні панелі, загальна площа яких становить 2 000 м.кв. нанесено спеціальне покриття для захисту від сонячних променів, густина якого найбільша нагорі, де інтенсивність світла максимальна. Нижні панелі, по яких сонячні промені лише ковзають, вже є більш прозорими

11. Також велику увагу приділили внутрішньому мікроклімату та вентиляції - всередині холу встановлено вентиляційні пілони, які у спекотні дні втягують розігріте повітря згори та випускають знизу охолоджене. Також охолоджується сама підлога, у якій системою труб циркулює охолоджена вода.

12. Взимку все працює навпаки - пілони та підлога працюють на обігрів приміщення.

13. А тепер давайте повернемося від історії та схем до сьогодення. Так виглядає вулиця, що напряму веде до вокзалу від середмістя. Головні на ній пішоходи та роверисти. Ще кілька років тому це була традиційна вулиця з вузькими тротуарами та смугою паркування. Звісно, що є паралельні вулиці, якими в бік вокзалу рухається решта транспорту.

14. Рух транспорту на привокзальній площі розділено на дві частини. Приватний транспорт їде двосмуговою дорогою, що проходить далі від залізничної станції.

15. Доріжки на площі прокладено таким чином, щоби з'єднювати головні точки притягання. Судячи з відсутності народних стежок, все розрахували правильно.

16. На одному з кутів площі невелика відкрита парковка для короткотермінової зупинки (до півгодини). При чому у дальньому від будівлі куті, а не просто під входом. Поверхня парковки вкрита бруківкою, смуги руху поряд заасфальтовані.

17. Для тих, хто планує лишати машину на довший час, передбачено підземний паркінг під площею.

18. Загальна ємність паркінга - 750 машиномісць. Перші півгодини паркування тут також безкоштовні, а от за довший час вже потрібно платити. Якщо стояти від 30 хвилин до години, то кожні зайві 15 хвилин обійдуться у 1 євро. Далі чим довше, тим у перерахунку на час стає дешевше:

1-2 год. - 0,5 євро/15 хв.

2-4 год. - 0,4 євро/15 хв.

4-6 год. - 0,3 євро/15 хв.

6-14 год. - 0,2 євро/15 хв.

14-24 год. - 0,1 євро/15 хв.

Доба парковки коштує 20 євро, далі кожні наступні 12 годин - 8 євро.

19. Вхід до підземної трамвайної станції перед терміналом.

20. В перерізі цей вузол виглядає так. З підземної трамвайної станції можна вийти просто у вокзал чи на площу. З підземного паркінгу також можна вийти безпосередньо у новий вокзальний хол. Як видно, основні земляні роботи проходили не під самим вокзалом, а трохи збоку від нього і скляний фасад виконує роль містка, що з'єднює стару будівлю та нові підземні рівні.

21. Під вокзалом ходить два трамвайні маршрути, що зв'язують центр міста з районами по інший бік залізниці. Цікаво, що маршрути тут позначають не цифрами, а буквами.

22. ~~Бардак~~ Стихійний велопаркінг між вокзалом та входом до підземки.

23. Вхід до вокзалу.

24.

25. Проїжджа частина тут також двосмугова, але нею їздить лише громадський транспорт, чиї зупинки рознесені в сторони від центрального входу.

26.

27. Біля входу нас зустрічає стенд зі схемою станції.

28. І ось ми всередині. Добре видно затемнений пояс на скляному куполі, який захищає приміщення від нагрівання сонцем.

29. У підземному рівні знаходяться торгові приміщення.

30. Накриття холу водночас виглядає футуристично та наслідує естетику традиційних перонних дебаркадерів. Щоправда, дуже незвично бачити дебаркадер перед вокзалом, а не за ним.

31. Ще трохи навігації. Страсбург є прикордонним містом, тому чимало написів продубльовано німецькою.

32. У холі на сусідніх моніторах можна побачити розклад прибуття як потягів, так і міського громадського транспорту. Зручно.

33. Хочеш вай-фай? Крути педалі :)

34. На перонах все досить скромно.

35.

36.

37. Підземний перехід під коліями.

38. Не зовсім зрозуміло, що означає піктограма автобуса з підписом "car".

39. А тепер давайте спустимося вниз на трамвайну зупинку.

40.

41. Проміжний рівень між холом вокзалу та трамвайними перонами. Лиш зараз на фото помітив драматичну сцену в глибині кадру - схоже, що чоловік впав зі сходів. Якщо ж про сам інтер'єр, то у ньому, як на мене, забагато сірого кольору та неакуратних деталей - то там, то тут звисають якісь дроти, стирчать труби. Праворуч видно, як при монтажі стінової панелі прости вирізали шматок та лишили дірку. Перфекціонізмом тут явно не страждали.

42.

43.

44. І ось ми на трамвайній станції. Тут теж домінує сірий.

45. З того, що я бачив раніше, на подібних станціях як правило не забувають і про естетичну складову, яка стає вишенькою на торті функціональності, тішить око та формує остаточне позитичне враження. Тут же все утилітарно до байдужості. Око шукає, за що зачепитися та не знаходить.

46. До того ж освітлення дуже нерівномірне - поряд із яскраво освітленими зонами є і такі, де світла явно бракує. Особливо дивно бачити таке на виході з ескалаторів.

47. В якості контрприклада можна навести лаконічні, стильні та чудово освітлені станції стокгольмського метро.

48. Але повернімося до Страсбурга. Нагорі проглядається світловий ліхтар та кривувато зістиковані панелі обшивки ескалатора.

49. Мабуть, єдина деталь, яка тішить око на тлі сірості станції це самі трамваї. Про них ще планую розказати окремо, тому зараз не буду вдаватися у подробиці.

50. Портал тунелю.

51.

52. Вхід до ліфта. Дивлячись на нього, спочатку подумав, що станцію щойно збудували та відкрили для відвідувачів ~~до Дня взяття Бастилії~~, не завершуючи оздоблювальних робіт. Але виявилося, що ні - цей тунель працює аж з 1994 року. На фотографіях, які я знайшов в мережі все виглядає приблизно так само. Цікаво - це було так задумано чи просто не вистачило грошей чи натхнення, щоби все довести до пуття?

53. Загалом страсбурзький вокзал є цікавим прикладом трансформації старовинної станції у сучасний пересадковий вузол без втручання у фундаменти старої будівлі. А також прикладом того, як неакуратність у деталях може псувати загальне враження.
На цьому наразі все. Дякую всім за увагу. А ще окремо дякую Павлу Сирватці та Вірі Прохватило за допомогу у пошуку інформації :)