Франківськ кидає виклик здоровому глузду

[alex_shutyuk]

Неймовірні речі відбуваються у Івано-Франківську. Тамтешні  комунальники пофарбували пензликами золотою фарбою пам'ятник, виготовлений з кортенівської сталі, яка часто використовується в сучасній архітектурі та скульптурах і головною фішкою якої якраз природна фактура іржі, яка грає роль захисної плівки та надає їй живого природнього вигляду.
Франківчани вже пишуть, що завдяки цьому їхнє місто "гарантувало собі кубок України з рагулізму" (с). Але невже інші міста так просто віддадуть першість зухвалому Франику? Впевнений, що їм також є чим похвалитися. Давайте разом зберемо найкращі приклади у коментарях ;)

Comments

[noddeat.livejournal.com]

Бракує теж тегу «снобізм».

Для того, шоб люди почали якщо не розуміти, то хоча б толерувати мистецтво і гарну архітектуру, потрібні роки виховання, роки пояснень, чому і як не можна взяти і пофарбувати цю штуку.

Звідки в людей може взятися смак, якщо вони виховані на соцреалізмі? В 19 столітті то би справжнім золотом пофарбували цю штуку. Я іноді дивлюся на стародавні пам’ятники, і уявляю, як вони виглядали в момент будівництва: це ж все було в бронзі/золоті, кров з очей лилася б. А тепер благородний гідроксид міді.

[wld-falcon.livejournal.com]

Мені цікаво, як відбувався процес "апгрейду" пам'ятнику у Франківську.
Я не про безпосередньо малювання пензлем, а про те, що до цього призвело.

Хто прийняв таке рішення? Чим воно обґрунтовувалось? Чому раніше був допущений до здачі нефарбований варіант пам'ятника? Під яким видом по відношенню до першопочаткового проекту було протягнуто пофарбування? Чи не покінчив життя самогубством архітектор монументу?

Щиро цікавить, що коїться в головах тих, хто це вирішує.

[noddeat.livejournal.com]

Як це часто буває: рішення про встановлення пам’ятника ухвалювала одна структура, а помалювала його інша. І вони між собою не контактували.